CASE OF SHOLOKH v. UKRAINE - [Ukrainian Translation] by the Ministry of Justice of Ukraine

 
 
ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ
 
 
 
П’ЯТА СЕКЦІЯ
 
 
 
 
 
 
СПРАВА «ШОЛОХ ПРОТИ УКРАЇНИ»
(CASE OF SHOLOKH v. UKRAINE)
 
(Заява № 73007/14)
 
 
 
 
 
 
 
 
 
РІШЕННЯ
 
 
 
 
СТРАСБУРГ
 
11 квітня 2019 року
 
 
 
Це рішення є остаточним, але може підлягати редакційним виправленням

 
 
У справі «Шолох проти України»
Європейський суд з прав людини (П’ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:
Сіофра О’Лірі (Síofra O’Leary), Голова,
Мартіньш Мітс (Mārtiņš Mits),
Ладо Чантурія (Lado Chanturia), судді,
а також Лів Тігерштедт (Liv Tigerstedt), в.о. заступника Секретаря секції,
після обговорення за зачиненими дверима 21 березня 2019 року
постановляє таке рішення, що було ухвалено в той день:
 
ПРОЦЕДУРА
1. Справу було розпочато за заявою, яку 07 листопада 2014 року було подано до Суду проти України на підставі статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція).
2.  Про заяву було повідомлено Уряд України (далі – Уряд).
 
ФАКТИ
3.  Деталі про заявника та інформація щодо заяви наведені у таблиці в додатку.
4.  Заявник скаржився на надмірну тривалість кримінального провадження та відсутність у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту.
ПРАВО
I. СТВЕРДЖУВАНЕ ПОРУШЕННЯ ПУНКТУ 1 СТАТТІ 6 ТА   СТАТТІ 13 КОНВЕНЦІЇ
 
5.  Заявник скаржився, що тривалість відповідного кримінального провадження була несумісною із вимогою «розумного строку» та на відсутність ефективного засобу юридичного захисту у зв’язку з цим. Він посилався на пункт 1 статті 6 та статтю 13 Конвенції, які передбачають:
Пункт 1 статті 6
«Кожен має право на ... розгляд його справи упродовж розумного строку ... судом, ..., який ... встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.»
Стаття 13
 «Кожен, чиї права та свободи, визнані в [цій] Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.»
 
6.  Суд повторює, що розумність тривалості провадження повинна оцінюватися в світлі обставин справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також важливість предмету спору для заявника
(див., серед багатьох інших джерел, рішення у справах «Пелісьє та Сассі проти Франції» [ВП] (Pélissier and Sassi v. France) [GC], заява № 25444/94, пункт 67, ЄСПЛ 1999-II, та «Фрідлендер проти Франції» [ВП] (Frydlender v. France) [GC], заява № 30979/96, пункт 43,
ЄСПЛ 2000-VII).
7.  У справі «Меріт проти України» (Merit v. Ukraine)
(заява № 66561/01, від 30 березня 2004 року) Суд вже встановлював порушення щодо питань, аналогічних тим, що розглядаються у цій справі.
8.  Розглянувши всі надані матеріали, Суд не вбачає жодних фактів або аргументів, здатних переконати його дійти іншого висновку щодо прийнятності та суті цих скарг. З огляду на свою практику з цього питання Суд вважає, що у цій справі тривалість провадження була надмірною та не відповідала вимозі «розумного строку».
9.  Суд також зазначає, що заявник не мав ефективного засобу юридичного захисту щодо цих скарг.
10.  Отже, ці скарги є прийнятними та свідчать про порушення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції.
 
II. ЗАСТОСУВАННЯ СТАТТІ 41 КОНВЕНЦІЇ
11. Стаття 41 Конвенції передбачає:
«Якщо Суд визнає факт порушення Конвенції або протоколів до неї і якщо внутрішнє право відповідної Високої Договірної Сторони передбачає лише часткове відшкодування, Суд, у разі необхідності, надає потерпілій стороні справедливу сатисфакцію.»
 
12.  Суд вважає, що заявник мав зазнати моральної шкоди. Ухвалюючи рішення на засадах справедливості, він присуджує йому
3 600 євро в якості справедливої сатисфакції.
13.  Суд вважає за належне призначити пеню на підставі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, до якої має бути додано три відсоткові пункти.
ЗА ЦИХ ПІДСТАВ СУД ОДНОГОЛОСНО
1.  Оголошує заяву прийнятною;
 
2. Постановляє, що ця скарга свідчить про порушення пункту 1
статті 6 та статті 13 Конвенції у зв’язку з надмірною тривалістю кримінального провадження;
 
3.  Постановляє, що:
(a)  упродовж трьох місяців держава-відповідач повинна сплатити заявнику суму, зазначену в таблиці у додатку; ця сума має бути конвертована в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу;
(b)  із закінченням зазначеного тримісячного строку до остаточного розрахунку на зазначену суму нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти.
Учинено англійською мовою та повідомленно письмово 11 квітня 2019 року відповідно до пунктів 2 та 3 Правила 77 Регламенту Суду.
 

Лів Тігерштедт
(Liv Tigerstedt)
В.о. заступника Секретаря
Сіофра О’Лірі
(Síofra O’Leary)
Голова

 
 
ДОДАТОК
Заява зі скаргами за пунктом 1 статті 6 та статтею 13 Конвенції
(надмірна тривалість кримінального провадження та відсутність у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту)
 
№ заяви, дата подання
П.І.Б. заявника,
дата народження
Початок провадження
Закінчення провадження
Загальна тривалість, інстанції
Сума, присуджена кожному заявнику в якості відшкодування моральної та матеріальної шкоди і судових та інших витрат
(в євро)[1]
73007/14
07.11.2014
Олександр Олександрович
Шолох
10.02.1957
31.03.2008
 
триває
 
Понад 10 років,
10 місяців та 26 днів
2 інстанції
 
 
3 600
 
 
 
 
 
 
 
 
 
[1] Та додатково будь-який податок, що може нараховуватись заявнику.

Full & Egal Universal Law Academy