CASE OF SANCHYSHYN v. UKRAINE - [Ukrainian Translation] by the Ministry of Justice of Ukraine

3ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ
 
 
 
П’ЯТА СЕКЦІЯ
 
 
 
 
 
 
СПРАВА «САНЧИШИН ПРОТИ УКРАЇНИ»
(CASE OF SANCHYSHYN v. UKRAINE)
 
(Заява № 81639/17)
 
 
 
 
 
 
 
 
 
РІШЕННЯ
 
 
 
 
СТРАСБУРГ
 
07 березня 2019
 
 
 
Це рішення є остаточним, але може підлягати редакційним виправленням

У справі «Санчишин проти України»
Європейський суд з прав людини (П’ята секція), засідаючи Комітетом, до складу якого увійшли:
Сіофра О’Лірі (Síofra O’Leary), Голова,
Мартіньш Мітс (Mārtiņš Mits),
     Ладо Чантурія (Lado Chanturia), судді,
та Лів Тігерштедт (Liv Tigerstedt), в.о. заступника Секретаря секції,
після обговорення за зачиненими дверима 14 лютого 2019 року
постановляє таке рішення, що було ухвалено в той день:
 
ПРОЦЕДУРА
1. Справу було розпочато за заявою, поданою до Суду проти України 24 листопада 2017 року, на підставі статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція).
2. Заявника представляв пан О.В. Мицик, юрист, який практикує у м. Львів.
3. Про заяву було повідомлено Уряд України (далі – Уряд).
 
ФАКТИ
4. Відповідні деталі заяви та інформація про заявника наведені у таблиці в додатку.
5. Заявник скаржився на надмірну тривалість кримінального провадження та відсутність у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту. Заявник також скаржився за іншими положеннями Конвенції.
 
ПРАВО
I. СТВЕРДЖУВАНЕ ПОРУШЕННЯ ПУНКТУ 1 СТАТТІ 6 ТА СТАТТІ 13 КОНВЕНЦІЇ
 
6. Заявник скаржився здебільшого, що тривалість відповідного кримінального провадження була несумісною із вимогою «розумного строку» та на відсутність ефективного засобу юридичного захисту у зв’язку з цим. Він посилався на пункт 1 статті 6 та статтю 13 Конвенції, які передбачають таке:
Пункт 1 статті 6
«При визначенні...будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення....кожен має право на ... розгляд його справи упродовж розумного строку [а] ... судом...»
Стаття 13
«Кожен, чиї права та свободи, визнані в [цій] Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.»
 
7. Суд повторює, що розумність тривалості судового розгляду повинна оцінюватися в світлі обставин справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявників та відповідних органів влади, а також важливість предмету спору для заявників
(див. серед багатьох інших джерел рішення у справах «Пелісьє та Сассі проти Франції» [ВП] (Pélissier and Sassi v. France) [GC], заява № 25444/94, пункт 67, ЄСПЛ 1999-II, та «Фрідлендер проти Франції» [ВП] (Frydlender v. France) [GC], заява № 30979/96, пункт 43,
ЄСПЛ 2000-VII).
8. У справі «Меріт проти України» (Merit v. Ukraine)
(заява № 66561/01, від 30 березня 2004 року) Суд вже встановлював порушення щодо питань, аналогічних тим, що розглядаються у цій справі.
9. Розглянувши всі надані матеріали, Суд не вбачає жодних фактів або аргументів, здатних переконати його дійти іншого висновку щодо прийнятності та суті цих скарг. З огляду на свою практику з цього питання Суд вважає, що у цій справі тривалість проваджень була надмірною та не відповідала вимозі «розумного строку».
10. Суд також зазначає, що заявник не мав ефективного засобу юридичного захисту щодо цих скарг.
11. Таким чином, ці скарги є прийнятними та свідчать про порушення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції.
II. ІНШІ СТВЕРДЖУВАНІ ПОРУШЕННЯ ВІДПОВІДНО ДО УСТАЛЕНОЇ ПРАКТИКИ
12. Заявник подав також скаргу за статтею 2 Протоколу № 4 до Конвенції, яка теж порушує питання за Конвенцією з огляду на усталену практику Суду (див. таблицю у додатку). Ця скарга не є явно необґрунтованою у розумінні підпункту «а» пункту 3 статті 35 Конвенції та не є неприйнятною з будь-яких інших підстав. Тому вона має бути визнана прийнятною. Розглянувши всі наявні у нього матеріали, Суд доходить висновку, що вона також свідчать про порушення Конвенції у світлі його висновків у рішеннях у справах «Іванов проти України» (Ivanov v. Ukraine, заява № 15007/02,        від 07 грудня 2006 року) та «Нікіфоренко проти України» (Nikiforenko v. Ukraine, заява № 14613/03, пункт 59, від 18 лютого 2010 року).
III. ЗАСТОСУВАННЯ СТАТТІ 41 КОНВЕНЦІЇ
13. Стаття 41 Конвенції передбачає:
«Якщо Суд визнає факт порушення Конвенції або протоколів до неї і якщо внутрішнє право відповідної Високої Договірної Сторони передбачає лише часткове відшкодування, Суд, у разі необхідності, надає потерпілій стороні справедливу сатисфакцію.»
14. Суд вважає, що заявник мав зазнати нематеріальної шкоди. Ухвалюючи рішення на засадах справедливості, він присуджує йому        2700 євро в якості справедливої сатисфакції.
15. Суд вважає за належне призначити пеню на підставі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, до якої має бути додано три відсоткові пункти.
 
ЗА ЦИХ ПІДСТАВ СУД ОДНОГОЛОСНО
 
1. Оголошує заяву прийнятною;
 
2. Постановляє, що ця скарга свідчить про порушення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції у зв’язку з надмірною тривалістю кримінального провадження;
 
3. Постановляє, що було порушено статтю 2 Протоколу № 4 до Конвенції (див. таблицю в додатку);
 
4. Постановляє, що:
(a) упродовж трьох місяців держава-відповідач повинна сплатити заявнику суму, зазначену у таблиці в додатку; ця сума має бути конвертована в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу;
(b) із закінченням зазначеного тримісячного строку до остаточного розрахунку на зазначену суму нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти.
Учинено англійською мовою та повідомленно письмово 07 березня 2019 року відповідно до пунктів 2 та 3 Правила 77 Регламенту Суду.
 

Лів Тігерштедт
(Liv Tigerstedt)
В.о. заступника Секретаря
Сіофра О’Лірі
(Síofra O’Leary)
Голова

ДОДАТОК
Заява зі скаргами за пунктом 1 статті 6 та статтею 13 Конвенції
(надмірна тривалість кримінального провадження та відсутність у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту)
 
№ заяви, дата подання
П.І.Б. заявника,
дата народження
Початок провадження
Закінчення провадження
Загальна тривалість, інстанції
Інші скарги відповідно до усталеної практики суду
Сума, присуджена кожному заявнику в якості відшкодування моральної та матеріальної шкоди і судових та інших витрат
(в євро)[1]
81639/17
24.11.2017
Богдан Іванович Санчишин
31.10.1970
 
31.08.2009
25.05.2017
 
Понад 7 років, 8 місяців та 26 днів
2 інстанції
 
 
Пункт 1 статті 2 Протоколу № 4 до Конвенції – надмірна тривалість застосування підписки про невиїзд
- заявник підписав зобов’язання про невиїзд     01.09.2009, обмеження його свободи пересування було скасовано лише 25.05.2017
2 700
 
 
[1] Та додатково будь-який податок, що може бути стягнутий із заявника.

Full & Egal Universal Law Academy